ПЕРСОНА: півзахисник ФК "Львів" - Валерій Федорчук - 29 Жовтня 2009 - Рубрика "Персона"

Головна » 2009 » Жовтень » 29 » ПЕРСОНА: півзахисник ФК "Львів" - Валерій Федорчук

11:16

ПЕРСОНА: півзахисник ФК "Львів" - Валерій Федорчук

Про те, що ФК «Львів» перебуває у лідируючій групі давно гомонить футбольна Україна, а про результативну гру підопічних Юрчишина позитивно відгукуються фахівці і рядові вболівальники. На матчі «синьо-золотих» йде глядач. Не залишився осторонь львівського колективу і тренерський штаб молодіжної команди України, очолюваний Володимиром Мунтяном.

Увагу керманича «молодіжки» привернула гра львівського півоборонця і вихованця нетішинського футболу Валерія Федорчука (дебютував у матчі проти білорусів 28 серпня 2008 року; перший тренер – Сергій Верич). Валерій, незважаючи на свій молодий вік, належить числа спокійних людей, які не люблять зайвого шуму навколо своєї особи. Перспективний півоборонець вміло поєднує обов’язки диспетчера. Володіє сильним і точним ударом з обох ніг. Успішно діє на «другому поверсі». Вдало діє на випередженні. Під час матчу виконує великий об’єм роботи. Колективний гравець з елементами індивідуалізму. Не дивлячись на те, що появився в нашій команді на початку сезону, завоював довіру товаришів і тренерського штабу.

Народився: 05.10.1988, м. Нетішин (Хмельницька область)
Зріст/вага: 178/70
Перший тренер: Сергій Верич
Виступав за команди: «Кривбас» (Кривий Ріг)
Зіграв: у лізі - 33 матчів, забив 5 м’ячів ; у кубку – 2, гравець молодіжної команди України

Анкета:

Псевдонім: Хлопці почали називати «білявий» і «Федею».
Спогади про школу: Коли вчився – чудові. Тоді можна було чогось доброго навчитися. До речі, я продовжую вчитися, але це вже не та наука.
Знайомство з футболом: Це для мене немов кров, яка постійно збуджує мій організм.
Коли б не футбол, чим би займався: Мабуть подався б у бізнес. Голова для цього є.
Що робитимеш після завершення кар’єри: Однозначно подамся у бізнес.
Твої друзі: Складне питання, але товаришів дуже багато, серед яких знаходишся постійно. Однак є нюанси. А близьких друзів, мабуть, і не так багато.
Перші сльози на полі: Хотів головою забити гол у ворота, але вищий захисник переплутав де моя голова, а де м’яч. Тож, бутсою «розквасив» мені носа. Я плакав не стільки від болю, скільки від розпачу.
Перша бійка на подвір’ї: Таких «подій» не траплялося.
Перше кохання: У дитячому садку мав симпатію, але чи це була любов. Не знаю?
Перші бутси: Купив їх на базарі. Фірма «diadora». Довго носилися.
Перший день у команді: Літнє міжсезоння. Прибув на збори, потренувався і тренери із гравцями посприяли тому, що я обрав ФК «Львів» своїм клубом. Це похвально!
Перші гроші: Вчився у вінницькому інтернаті і нам виплачували якусь стипендію. Був радий, що можу розраховувати на щось своє.
Найбільший успіх: Це те, що ми виграли право виступати у Прем’єр-лізі. Без цього не було б нашої гучної перемоги над «Шахтарем».
Гол, який справив тобі найбільшу радість: Поки, що їх не так багато, але м’яч у ворота «гірників» тримається на першому місці.
Твій футбольний кумир: Подобається манера гри Кріштіано Роналдо.
Найбільша поразка і перемога: 0:3 від «Іллічівця» і 6:2 над «Прикарпаттям».
Кулінарні таланти: Моя коронна страва – спагеті із сосискою. На більше неспроможний.
Цивільний стан: Неодружений.