Фан-сайт
ФК "Нива" Тернопіль

Вашій увазі - звіт про гру від сайту www.ua-football.com

Тернопіль. Міський стадіон
Арбітр: Ігор Пасхал (Херсон)

"Нива" (Тернопіль) - "Динамо-2" (Київ) 0:0

"Нива": Новак, Романюк, Басараб, Б. Баранець (Івашко 64), Шестаков, Мельник (Кругляк 65), Г. Баранець, Загинайлов (Яворський 78), Яневич (Ільків 89), Лазорик, Малиш

"Динамо-2": Тимофєєв, Чорномороць, Мединський (Ісраїлов 82), Мякушко (Яремчук 46), Цибульник, Савченко (Балан 90), Хльобас, Алієв, Карп, Рижук, Ягодінскіс

Попередження: Б. Баранець 58 - Ягодінскіс 18, Чорноморець 35, Савченко 54, Алієв 86, Алієв 87
Вилучення: Алієв 87 (друга жовта)

Зустріч із "Динамо-2" очікувалася у Тернополі із певним пієтетом. Як-не-як – друга команда знаменитого столичного клубу, рекордсменів всіх і вся на українських і навіть пострадянських просторах. І форма у них однакова, і навіть автобус чимось схожий. Втім, як показала гра – зараз дублери "Динамо" виглядають приблизно так само блідо, як і головна команда… Інша річ, що й "Нива" не сяйнула промінням яскравих тренерських думок та новітніх футбольних методологій.

Матч не вразив високими швидкостями, чи красивими комбінаціями. Обидві команди "танцювали" від захисту, обидві не рвалися вперед, обидві боялися пропустити більше, ніж хотіли забити. Тож, мабуть, можна сказати, що із трьох домашніх матчів "Ниви" в цьому сезоні даний поєдинок був найменш цікавим.

На п'ятій хвилині рівномірну течію матчу вирішив розбурхати своєю появою… собака! Пес вибіг на поле зі сторони киян, і навіть в якийсь момент намагався включитися у відбір м’яча, втім, арбітр йому цього не дав зробити. "Ну, ні - так ні", – мабуть подумав кудлатий, і весело самоліквідувався з майданчика, не чекаючи на червону картку.

На 7-ій хвилині Олександр Алієв, безумовно, головна зірка дублю киян - взявся пробити штрафний, і зробив це з такою силою, що гравцю "Ниви", котрий стояв у стінці, довелося попросити допомоги медиків. Подумалося, що, можливо, Олександр зумисне пробив перший удар у "стінку", щоб при наступних спробах у гравців суперника був певний острах. Втім, треба сказати, що тернополяни не тремтіли, і мужньо ставали перед м’ячем щоразу, коли до нього підходив восьмий номер "Динамо-2". А було це, здається, двічі.

На 19-ій хвилині друга спроба Алієва зі штрафного закінчилася ударом із хитрою траєкторією, котрий не без проблем зумів витягнути з-під перекладини Новак. М’яч пішов на кутовий – і Алієв рвонув його подавати. Підготовку до цього дійства Олександр проводив настільки масштабну, що кутовий прапор опинився в лежачому положенні. Арбітр у полі зробив зауваження, "вісімка" киян спробував встановити прапорець на місце, але той ніяк не хотів ставати. Врешті решт, вже після поданого кутового (котрий не приніс небезпеки біля воріт "Ниви") матч навіть був зупинений на кілька хвилин, поки працівник стадіону (напевно, за посадою – "прапороносець") не встановив його надійно на місце.

А що ж "Нива", скаже читач? А нічого особливого, нічого нового. Тернополяни, традиційно для цього сезону, в центрі поля в боротьбу не вв’язуються. Баранець з центру шукає на флангах Шестакова, або Загинайлова, і, якщо пас проходить – то далі вінгери виконують пас в штрафну на переважно одинокого Мельника, і переважно повітрям. Слід відзначити, що в першому таймі передачі в Загинайлова рішуче не пішли – все летіло або в аут, або "від воріт". У другому стало трішки краще, але не на багато.

Перша, мабуть, гостра ситуація біля воріт киян виникла на 25-ій хвилині після стандарту. Під час другої хвилі атаки лівим фланг захисту "Динамо-2" провалився, і м’яч було доставлено практично у воротарський майданчик, де знаходився Яневич. Кіпер на перехоплення не встигав, і вирішення ситуації було цілковито в руках, чи то пак – ногах – захисника "Ниви". Та захисник – не форвард, голеадорського чуття, схоже, Віктору забракло, і він трішечки не встиг дотягтися до сфери, щоб відправити її в незахищений кут воріт.

Наступні хвилин десять мало чим запам’яталися, а під завісу першого тайму, "Нива", можливо передчуваючи розбори польотів від Яворського у перерві, активізувалася, і створила дві непогані гольові нагоди. Спершу Баранець у штрафному майданчику на замасі прибрав захисника, і, здавалося, бив на точність в незахищений кут воріт – удар відверто не вдався, мимо! А на 44-ій хвилині вже Малиш втратив шанс засвітити своє прізвище на табло – із вигідної позиції пробивши хто-зна куди… Таким чином результатом титанічних зусиль 22-ох професіоналів - стали нулі на табло у перерві.

Друга половина гри проходила трішки веселіше. Частково активізувалися "динамівці", навіть випустили на поле в допомогу одинокому Хльобасу – високого Яремчука. Трішки додав в активності Алієв, втім, втрат м’яча в його виконанні було безліч, а ударів з гри просто не пригадаю. Зовсім не той гравець, котрий недавно був одним з ключових в "Динамо" та збірній України…

"Нива" теж намагался підіймати темп, та, на жаль, часто збивалася на банальні навіси-закидання в штрафну суперника. І, до речі, варто відзначити, що повітря тернополяни програли гостям вчисту.

Мабуть, це помітив і Ігор Петрович, тож рубонув на 65-ій хвилині одразу двома замінами. Замість Бориса Баранця та Мельника з’явилися Кругляк та високий Івашко (дебютував, до речі). Втім, як бачите із підсумкового рахунку – на реалізацію це ніяк не вплинуло.

Мабуть, зараз я впадаю в суб’єктивізм – але кидалося в вічі те, що окрім моделі гри "Баранець вирізає з центру на фланги" у гравців "Ниви" немає інших варіантів. Або є, але вони їх не показують. І якщо зазначена модель не приносить результату – то команда виглядає трохи розгублено, і починає з муками шукати вихід із ситуації, намацувати спосіб створити гостроту біля воріт суперника. І от у даному матчі – знову не було знайдено якогось рецепту. Іноді тернополяни збивалися на позиційні атаки – але вони не мали як правило завершального "останнього" пасу, молоді захисники киян досить чітко перекривали всі можливі варіанти. Розрахунок на зріст Івашка – теж себе не виправдав, новачок поки що не є "своїм" у командній грі, та і нав’язати боротьбу захисникам киян не зміг. Одне слово – ні так, ні сяк. Тернополяни не змогли запропонувати столичним футболістам чогось такого, проти чого б у них не було контраргументу.

У свою чергу, в другому таймі гравці "Динамо-2" провели кілька достатньо гострих атак, і двічі Хльобасу не вистачало, по суті, трішки везіння, щоб завдати прицільного удару. Тобто все могло закінчитися і переможно, і сумно для господарів, були різні варіанти.

Повертаючись до гри, скажу, що із завершальним словом в матчі виступив, як і потрвбно лідер, Алієв. На 87-ій Сашко подавав кутовий. Раптово він почав активно жестикулювати, і викрикувати якісь фрази в бік штрафного майданчика. Не беруся судити – чи до своїх одноклубників, чи до суперників, чи до арбітра. Продовжувався його спіч не те щоб довго, але судді це не сподобалося, і він вирішив нагородити півзахисника киян жовтою карткою. Алієв не стерпів, підбіг до арбітра, щось йому сказав… і за кілька секунд отримав друге попередження, і, звісно – вилучення. Стадіон радів, наче переможному голу. Складна і непроста штука – слава…

"Нива" діючи кілька хвилин в більшості (суддя компенсував аж 6 хвилин) – створила кілька "навально-авральних" атак, котрі мали гостроту, та не мали холоднокровності і точності. Мабуть, це можна назвати закономірною нульовкою.

Насамкінець – два слова від душі, або навіть з більшої глибини. Про культуру вболівання. Тернопіль повертається в 90-ті! На трибунах росте кількість легендарних "бууууу-дудок", що імітують ревіння бика в шлюбний період. На стадіонах всієї країни вони вже давно є архаїзмом і несмаком. У нас про це не знають. Я опинився в трикутнику між трьома "дударями", і за матч наслухався цього утробного милозвучного "буууууу" до нудоти. Хлопці "дуділи" за "Ниву" з останніх сил, аж обличчя розчервонілися. На зауваження (мої та інших вболівальників) – "дударі" дуже доступно, вільним розмовним стилем, відповідали, що це стадіон, і тут треба ТАК вболівати! Готові були відстоювати свої погляди мало не до мордобою. Якісь просвітницькі місії започатковувати треба, чи що… Або просто увімкнути телевізор і звернути увагу - як вболівають в Львові, Донецьку, Києві, Харкові, Манчестері, Лондоні, Мадриді…