"Ниві" заборонили заявляти гравців
Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ заборонив тернопільському клубу зявляти новобранців до тих пір, поки «Нива» не розрахується перед своїм колишнім футболістом Дмитром САРКІСОМ.
Тяжба між колишнім півзахисником «Ниви» і футбольним клубом триває вже давно - більше двох років. І ось «справа Саркіса», яку так і не змогли (або не схотіли) вирішити в кабінетах ПФЛ, виходить на фінішну пряму. Федерація футболу України, після відповідних заяв футболіста, розібралася в ситуації і ухвалила конкретне рішення - оскільки тернопільський клуб ніяк не реагує на штрафні санкції, клубу попросту заборонили реєструвати нових футболістів. Цікаво, що борг «Ниви» перед Саркісом складає абсолютно невелику, навіть за мірками другої ліги суму - три тисячі доларів. Але гравець, на відміну від більшості своїх колег по цеху, вирішив зайняти принципову позицію, не дарувати свої кровні клубу і йти до кінця. Його можна зрозуміти - для 28-річного Дмитра футбол - єдиний на сьогоднішній день джерело доходів.
- Коли головним тренером в Тернополі працював Юрій Коваль - команда у нас була на ходу, і ми відмінно грали, лідируючи і збираючи на стадіоні вельми пристойну аудиторію уболівальників, - згадує Дмитро Саркіс. Але потім гроші в клубі закінчилися, Коваль пішов, і ми півроку грали фактично без зарплати. Керівники клубу постійно годували футболістів обіцянками, які, на жаль, нічим не підкріплювалися. Дійшло навіть до того, що на один з матчів команда вирішила на знак протесту просто не виходити. Перед грою з «Карпатами-2» в роздягальню зайшов президент клубу Степан Рубай і перед всіма футболістами пообіцяв, що після матчу всі отримають. Умовив вийти на поле, одним словом. Але грошей гравці так і не побачили.
Після того, як я, при підтримці свого агента, звернувся у відповідні футбольні інстанції, мені пообіцяли закрити борги протягом двох-трьох місяців, але віз і нині там. Адже пройшло вже майже два роки. Чому «Нива» так поводиться - не знаю, адже президент клубу багато раз особисто обіцяв розрахуватися, розписки навіть писав. Не знаю, на що розраховувало керівництво клубу, запрошуючи гравців, нараховуючи зарплати і премії, і не виплачуючи їх. В цій ситуації мені, наприклад, якнайбільше шкода тернопільських уболівальників, які буквально живуть футболом, дуже люблять свою «Ниву». Але без грошей клуб не може існувати, хоча в Тернополі завжди була хороша команда. Там просто неможливо грати погано - уболівальники не зрозуміють. За півтора року, які я провів в «Ниві», був серед кращих в команді за системою «гол+пас», граючи на позиції правого півзахисника. І лише після того, як команду очолив Віктор Ряшко, я перестав потрапляти в основний склад.
Матч, який найбільше запам’ятався - кубковий, проти сімферопольської «Таврії». Гра зібрала на трибунах 18 тисяч глядачів, а ми змогли з командою елітного дивізіону зіграти внічию, поступившись їй лише в серії післяматчевих пенальті. Уболівальники в Тернополі - найкращі серед всіх команд, в яких мені довелося пограти.
- Чим займалися останнім часом?
- Минулого року грав за любительський клуб «Берегвідейк» - виграв з цією самобутньою командою чемпіонат Закарпаття, Кубок області, Суперкубок області і Кубок України серед аматорів.
До цього варто додати ще один цікавий, і навіть унікальний факт: Саркіс став єдиним в країні гравцем, вигравшим протягом декількох місяців разом з футбольним, ще і футзальний Кубок країни - у складі команди «Нове життя», яка базується на Полтавщині.
- Якби в Тернополі знов серйозно взялися за футбол, і фінансова ситуація в клубі стабілізувалася б, погодилися б допомогти команді в рішенні серйозних задач? - останнє питання Дмитру.
- З великим задоволенням, адже у мене в Тернополі залишилися багато друзів.
Тяжба між колишнім півзахисником «Ниви» і футбольним клубом триває вже давно - більше двох років. І ось «справа Саркіса», яку так і не змогли (або не схотіли) вирішити в кабінетах ПФЛ, виходить на фінішну пряму. Федерація футболу України, після відповідних заяв футболіста, розібралася в ситуації і ухвалила конкретне рішення - оскільки тернопільський клуб ніяк не реагує на штрафні санкції, клубу попросту заборонили реєструвати нових футболістів. Цікаво, що борг «Ниви» перед Саркісом складає абсолютно невелику, навіть за мірками другої ліги суму - три тисячі доларів. Але гравець, на відміну від більшості своїх колег по цеху, вирішив зайняти принципову позицію, не дарувати свої кровні клубу і йти до кінця. Його можна зрозуміти - для 28-річного Дмитра футбол - єдиний на сьогоднішній день джерело доходів.
- Коли головним тренером в Тернополі працював Юрій Коваль - команда у нас була на ходу, і ми відмінно грали, лідируючи і збираючи на стадіоні вельми пристойну аудиторію уболівальників, - згадує Дмитро Саркіс. Але потім гроші в клубі закінчилися, Коваль пішов, і ми півроку грали фактично без зарплати. Керівники клубу постійно годували футболістів обіцянками, які, на жаль, нічим не підкріплювалися. Дійшло навіть до того, що на один з матчів команда вирішила на знак протесту просто не виходити. Перед грою з «Карпатами-2» в роздягальню зайшов президент клубу Степан Рубай і перед всіма футболістами пообіцяв, що після матчу всі отримають. Умовив вийти на поле, одним словом. Але грошей гравці так і не побачили.
Після того, як я, при підтримці свого агента, звернувся у відповідні футбольні інстанції, мені пообіцяли закрити борги протягом двох-трьох місяців, але віз і нині там. Адже пройшло вже майже два роки. Чому «Нива» так поводиться - не знаю, адже президент клубу багато раз особисто обіцяв розрахуватися, розписки навіть писав. Не знаю, на що розраховувало керівництво клубу, запрошуючи гравців, нараховуючи зарплати і премії, і не виплачуючи їх. В цій ситуації мені, наприклад, якнайбільше шкода тернопільських уболівальників, які буквально живуть футболом, дуже люблять свою «Ниву». Але без грошей клуб не може існувати, хоча в Тернополі завжди була хороша команда. Там просто неможливо грати погано - уболівальники не зрозуміють. За півтора року, які я провів в «Ниві», був серед кращих в команді за системою «гол+пас», граючи на позиції правого півзахисника. І лише після того, як команду очолив Віктор Ряшко, я перестав потрапляти в основний склад.
Матч, який найбільше запам’ятався - кубковий, проти сімферопольської «Таврії». Гра зібрала на трибунах 18 тисяч глядачів, а ми змогли з командою елітного дивізіону зіграти внічию, поступившись їй лише в серії післяматчевих пенальті. Уболівальники в Тернополі - найкращі серед всіх команд, в яких мені довелося пограти.
- Чим займалися останнім часом?
- Минулого року грав за любительський клуб «Берегвідейк» - виграв з цією самобутньою командою чемпіонат Закарпаття, Кубок області, Суперкубок області і Кубок України серед аматорів.
До цього варто додати ще один цікавий, і навіть унікальний факт: Саркіс став єдиним в країні гравцем, вигравшим протягом декількох місяців разом з футбольним, ще і футзальний Кубок країни - у складі команди «Нове життя», яка базується на Полтавщині.
- Якби в Тернополі знов серйозно взялися за футбол, і фінансова ситуація в клубі стабілізувалася б, погодилися б допомогти команді в рішенні серйозних задач? - останнє питання Дмитру.
- З великим задоволенням, адже у мене в Тернополі залишилися багато друзів.
Дата: 19.03.2011
Коментарі
| ||||