Іван Рудницькций: "Можу зіграти по краях, або під нападником"
Новачок футбольного клубу "Нива" Іван Рудницький розповів клубному сайту про свої перші кроки у футболі, кар’єру у "Зірці", про прикру травму та перші враження від тернопільської команди.
— Іване, розкажи про свої перші кроки у футболі...
— Як усі, мабуть, хлопчаки познайомився з футболом у своєму дворі. Батько приносив додому футбольні м’ячі і зараз навіть важко пригадати скільки всього їх у мене було. Згодом я протягом двох років займався у футбольній секції, а навчаючись у школі грав на турнірі "Шкіряний м’яч". Там мене помітили тренери тернопільської СДЮШОР з футболу, де я і займався під керівництвом Петра Ярославовича Старовського аж до 7-го класу. А тоді ми з сім'єю переїхали до Луганська. У новому місті я продовжив заняття улюбленим видом спорту, грав у дитячо-юнацькій лізі України та тренувався у СДЮШОР "Зоря". Після цього я потрапив у дубль луганської "Зорі", де відіграв рік. Згодом так склалися обставити, що з дубля я пішов і півтора року виступав на обласному рівні.
— Як потрапив до кіровоградської "Зірки"?
— У кіровоградську "Зірку" мене запросив Анатолій Іванович Бузнік. Він запропонував приїхати на тренувальні збори і сказав, якщо я підійду команді, то зі мною підпишуть контракт. Я залишився і у Кіровограді виступав протягом чотирьох років.
— Останнім часом ти не виступав за жодну професійну команду. Чому?
— Після того як пішов з "Зірки" планував минулої зими їхати на перегляд, але склалось так, що отримав травму, граючи у міні-футбол. Довелося зробити вимушену паузу і лікуватися. Наприкінці весни я вже відновився і розпочав активні тренування з однією із луганських команд, яка виступає у міській першості. Незважаючи на все, життя у Луганську триває і футбольний чемпіонат теж проводиться.
— Чи важко було звикати до тренувань у "Ниві"?
— Звичайно, що вливатися у тренування було не легко, зважаючи на піврічну паузу. Перш за все мені не вистачає ігрової практики. Проте я вже два тижні тренуюся з "Нивою" і поступово набираю кондиції і звикаю до тренувань, навантаження та швидкості мислення на полі. Адже чим рівень вищий, тим швидше потрібно реагувати, думати та грати. Це, що стосується команд Першої та Прем'єр-ліги, де рівень пристойний.
— На якій позиції може зіграти Іван Рудницький?
— Зазвичай граю у центрі поля так званого "розпасувальника", як батько навчив. А загалом гратиму там, куди поставить тренер. Можу зіграти по краях, або під нападником. Доводилося грати опорного, у схемі з двома опорними.
— Як прийняли тебе у "Ниві"?
— У "Ниві" мені все подобається. Швидко вдалося знайти спільну мову із керівництвом, тренерами, так і усіма футболістами.
— Іване, розкажи про свої перші кроки у футболі...
— Як усі, мабуть, хлопчаки познайомився з футболом у своєму дворі. Батько приносив додому футбольні м’ячі і зараз навіть важко пригадати скільки всього їх у мене було. Згодом я протягом двох років займався у футбольній секції, а навчаючись у школі грав на турнірі "Шкіряний м’яч". Там мене помітили тренери тернопільської СДЮШОР з футболу, де я і займався під керівництвом Петра Ярославовича Старовського аж до 7-го класу. А тоді ми з сім'єю переїхали до Луганська. У новому місті я продовжив заняття улюбленим видом спорту, грав у дитячо-юнацькій лізі України та тренувався у СДЮШОР "Зоря". Після цього я потрапив у дубль луганської "Зорі", де відіграв рік. Згодом так склалися обставити, що з дубля я пішов і півтора року виступав на обласному рівні.
— Як потрапив до кіровоградської "Зірки"?
— У кіровоградську "Зірку" мене запросив Анатолій Іванович Бузнік. Він запропонував приїхати на тренувальні збори і сказав, якщо я підійду команді, то зі мною підпишуть контракт. Я залишився і у Кіровограді виступав протягом чотирьох років.
— Останнім часом ти не виступав за жодну професійну команду. Чому?
— Після того як пішов з "Зірки" планував минулої зими їхати на перегляд, але склалось так, що отримав травму, граючи у міні-футбол. Довелося зробити вимушену паузу і лікуватися. Наприкінці весни я вже відновився і розпочав активні тренування з однією із луганських команд, яка виступає у міській першості. Незважаючи на все, життя у Луганську триває і футбольний чемпіонат теж проводиться.
— Чи важко було звикати до тренувань у "Ниві"?
— Звичайно, що вливатися у тренування було не легко, зважаючи на піврічну паузу. Перш за все мені не вистачає ігрової практики. Проте я вже два тижні тренуюся з "Нивою" і поступово набираю кондиції і звикаю до тренувань, навантаження та швидкості мислення на полі. Адже чим рівень вищий, тим швидше потрібно реагувати, думати та грати. Це, що стосується команд Першої та Прем'єр-ліги, де рівень пристойний.
— На якій позиції може зіграти Іван Рудницький?
— Зазвичай граю у центрі поля так званого "розпасувальника", як батько навчив. А загалом гратиму там, куди поставить тренер. Можу зіграти по краях, або під нападником. Доводилося грати опорного, у схемі з двома опорними.
— Як прийняли тебе у "Ниві"?
— У "Ниві" мені все подобається. Швидко вдалося знайти спільну мову із керівництвом, тренерами, так і усіма футболістами.
Дата: 07.08.2015
Джерело: Оф. сайт ФК "Нива" Тернопіль
Коментарі